Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/189/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

позивача ОСОБА_2

представника відповідача Рахнянського Б.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014

у справі № 875/189/14

за адміністративним позовом ОСОБА_2

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправною та скасування постанови в частині та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 02.10.2014 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії про:

визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 30.09.2014 № 1368 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6.» в частині, що стосується ОСОБА_2;

зобов'язання Центральної виборчої комісії повторно розглянути подані документи для реєстрації кандидатом в народні депутати на позачергових виборах народних депутатів 26.10.2014 по виборчому округу № 32 та прийняти рішення, передбачене частиною шостою статті 59 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Протиправність оспорюваної постанови Центральної виборчої комісії ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що відмова в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 32 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 здійснена з підстав, не передбачених Законом України «Про вибори народних депутатів України». Заява про самовисування, подана до Центральної виборчої комісії, відповідає формі заяви, яка оприлюднена на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія не визнала поданий документ заявою після прийняття документів та видачі відповідної довідки, чим перевищила свої повноваження, тоді як згідно з частиною третьою статті 60 вказаного Закону мала надати можливість виправити помилки і неточності.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 30.09.2014 № 1368 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6.» в частині, що стосується ОСОБА_2 Зобов'язано Центральну виборчу комісію зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 32 на позачергових виборах народних депутатів України від 26.10.2014. У задоволенні решти позову відмовлено.

Центральна виборча комісія подала до Вищого адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій ставить вимоги про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014 та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

Вважає, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Зазначає про порушення судом норм матеріального і процесуального права, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Наголошує на тому, що Закон України «Про вибори народних депутатів України» визначає імперативні вимоги до всіх документів, які особа зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії. Вимоги цього Закону щодо змісту заяви про самовисування обумовлені вимогами Конституції України та Закону України «Про статус народного депутата України. Саме визначений у законі зміст заяви про самовисування із зазначенням відповідних зобов'язань є свідченням того, що особа розуміє та усвідомлює наслідки її обрання народним депутатом України та згодна з вимогами законодавства, що встановлюють певні обмеження для осіб, обраних народними депутатами України. Зразки, що розміщені на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, є уніфікованими для всіх осіб, що виявили бажання балотуватися кандидатами у народні депутати України, але носять виключно рекомендаційний характер та не звільняють особу від юридичного обов'язку оформлення документів у відповідності до вимог Закону залежно від роду її діяльності, наявності представницького мандату чи наявності корпоративних прав і підприємств. Відсутність передбаченої Законом інформації у документах для реєстрації кожного окремого кандидата у народні депутати України не може розглядатися як неточність чи помилка у розумінні частини третьої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», оскільки у даному випадку взагалі відсутнє обов'язкове за законом змістовне наповнення, в якому можливо допустити, а потім виправити, неточність чи помилку.

В судовому засіданні представник Центральної виборчої комісії підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що до Центральної виборчої комісії 25.09.2014 надійшла заява громадянина України ОСОБА_2 про самовисування разом з іншими документами щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 32.

У заяві ОСОБА_2 зазначено: «Іншого представницького мандата, який відповідно до Конституції України та законів України несумнісний з мандатом народного депутата України, не маю.

У разі обрання мене народним депутатом України зобов'язуюсь протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні мені підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.».

Постановою Центральної виборчої комісії від 30.09.2014 № 1368 відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 32 ОСОБА_2 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 на підставі пункту 2 частини першої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI).

Центральна виборча комісія дійшла висновку, що поданий ОСОБА_2 документ не є заявою про самовисування кандидата у народні депутати України у розумінні пункту 1 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI, оскільки не містить зобов'язання у разі обрання його депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

Застосувавши до спірних правовідносин положення статті 77 Конституції України, частини першої статті 3, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 55, пункту 2 частини 1, частини третьої статті 60 Закону № 4061-VI, рішення Європейського суду з прав людини у виборчій справі «Краснов та Скуратов проти Російської Федерації» від 19.07.2007, суд першої інстанції дійшов висновку, що однією з обставин, з якою закон пов'язує наявність підстав для відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України, є неподання визначених законом документів. У випадку наявності помилки і неточності у змісті поданого документа, зазначене може бути усунено шляхом внесення відповідних виправлень та не може бути підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004 № 1932-IV (далі - Закон № 1932-ІV) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 6 статті 19 Закону № 1932-ІV комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

Умови реєстрації кандидатів у депутати в одномандатних округах встановлено статтею 55 Закону № 4061-VI.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Таким чином, не пред'явлення кандидатом у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та/або неотримання Центральною виборчою комісією хоча б одного із зазначених документів виключає реєстрацію Центральною виборчою комісією кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені норми Закону № 4061-VI сформульовані точно, дозволяють особі передбачати наслідки невиконання його вимог, зокрема передбачити, що неподання до Центральної виборчої комісії документу, що є заявою про самовисування у розумінні пункту першого частини другої статті 55 Закону № 4061-VI, потягне за собою відмову в реєстрації кандидата.

У документі, який подано до Центральної виборчої комісії 25.09.2014 як заява про самовисування, не зазначено зобов'язання у разі обрання ОСОБА_2 депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

Викладена ОСОБА_2 у зазначеній заяві інформація про те, що він не має іншого представницького мандата, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата України, та про зобов'язання у разі обрання народним депутатом України протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом, не можна розцінювати як інше формулювання передбаченого законом обов'язку взяти зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, оскільки таке формулювання не розкриває суті змісту зазначеного зобов'язання.

Не відображення у документі, подання якого є обов'язковою умовою для реєстрації кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, визначеної частиною другою статті 55 Закону № 4061-VI інформації, є невиконанням вимог закону і не може вважатися помилкою чи неточностями, виправлення яких передбачено частиною третьою статті 60 цього Закону.

Зазначення в заяві про самовисування зобов'язання припинити несумісну зі статусом депутата діяльність та/або скласти представницький мандат у разі його обрання усунути зазначені обставини, є безумовним обов'язком особи, зумовленим втіленням положень частини першої статті 78 Конституції України, частини першої статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-XIIІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України).

Отже, поданий ОСОБА_2 документ не є документом у розумінні цієї норми, оскільки не містить інформації, яка визначена законом як обов'язкова, а саме: не зазначено про зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

Таким чином, Центральною виборчою комісією не отримано передбаченого пунктом 1 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI документу, а відтак, відсутні умови для реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування.

Враховуючи викладене, Центральна виборча комісія при прийнятті постанови від 30.09.2014 № 1368 в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 32 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права: пункту 1 частини другої статті 55, пункту 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI, що призвело до неправильного вирішення справи, в результаті чого адміністративний позов задоволено частково.

Наведене відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун